![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhsc6jx-TyBQcpNYVIrsrfAvuMz3BGV4nnpBEaXW-1xAT6irNVf-AAIsmd01bF3BR2UOg8Tmwmu-Jg2yt9BIVxw9qghbayeS8iEMYXUZtk4OOb1Ekr9WNLBVYRG8bzhrTVyIQrCr2aROI4/s320/1.jpg)
Співає все навколо.
Канікули, канікули,
Канікули у школі!
А що таке — канікули?
Це літні дні барвисті,
Це час, коли нам ніколи
Хоча б на мить присісти,
Бо треба мчати босими
Наввипередки з вітром,
З густих лісів приносити
Горіхів повні відра.
Це час у річці хлюпатись,
Підсмажувати спини
І зранку в лузі слухати
Тонку струну бджолину...
Це час, коли за хлопцями
Ми скучим, як ніколи,
І нам страшенно схочеться
Скоріше знов до школи!
(Анатолій Костецький)