День вишиванки

 

День вишиванки — свято української єдності

Щороку у травні українці відзначають одне з найтепліших і найкрасивіших свят — День вишиванки. Це свято покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння українського національного одягу.

Вишиванка — не просто одяг. Для українців вона є символом любові до рідної землі, духовної сили, пам’яті поколінь і національної єдності. З давніх-давен люди вірили, що вишиті орнаменти оберігають людину від усього злого, приносять щастя та добро.

У День вишиванки люди одягають вишиті сорочки на роботу, до школи, університету чи просто на прогулянку. У цей день вулиці наповнюються яскравими барвами, усмішками та особливою атмосферою гордості за свою культуру.

Для українців вишиванка стала символом незламності, сили духу та любові до Батьківщини. Особливого значення це свято набуває сьогодні, коли наш народ мужньо боронить свою землю та незалежність.

День вишиванки об’єднує українців у різних куточках світу, нагадуючи: ми — єдиний народ із багатою історією, культурою та традиціями.

Перепоховання Тараса Шевченка

 

22 травня — день перепоховання Тараса Шевченка

22 травня українці згадують подію, яка стала символом національної пам’яті та любові до рідної землі, — перепоховання Тараса Григоровича Шевченка в Україні.

Помер Великий Кобзар 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі. Спочатку його поховали на Смоленському кладовищі. Проте друзі та шанувальники поета вирішили виконати його останню волю, висловлену у знаменитому «Заповіті», — поховати на рідній українській землі.

Навесні 1861 року домовину з тілом Шевченка перевезли через Москву, Київ до Канева. 22 травня поета перепоховали на Чернечій горі, яка сьогодні відома як Тарасова гора. Тисячі людей проводжали Кобзаря в останню путь, адже для українців він був не лише поетом, а й символом боротьби за свободу, правду та гідність народу.

Минуло багато років, але слово Шевченка й сьогодні залишається актуальним. Його твори надихають любити Україну, берегти рідну мову, пам’ятати свою історію та бути гідними громадянами своєї держави.

День перепоховання Тараса Шевченка — це не лише сторінка історії, а й нагадування про силу українського духу, незламність і віру в майбутнє України.

212-та річниця від дня Тараса Шевченка

9 березня українці вшановують пам’ять великого поета, художника та мислителя — Тарас Шевченко. Цьогоріч минає 212 років від дня народження Кобзаря, людини, яка стала символом українського духу, боротьби та любові до рідної землі.

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в селянській родині. Його дитинство було нелегким: він рано залишився сиротою, змалку працював і пережив чимало труднощів. Проте саме ці випробування загартували його характер і допомогли глибоко відчути долю простого народу.

Шевченко залишив нам безцінну духовну спадщину. Його поетична збірка «Кобзар» стала справжнім символом української літератури. У своїх творах поет писав про любов до Батьківщини, про прагнення народу до свободи та справедливості.

За свої переконання поет зазнав переслідувань і був засланий далеко від України. Але навіть у засланні він не переставав думати про рідний край і вірити у світле майбутнє свого народу.

Минуло понад два століття від дня народження Тараса Шевченка, але його слова і сьогодні надихають українців, нагадують про силу духу, єдність та любов до України.

Творчість Кобзаря є невичерпним джерелом мудрості для нових поколінь, адже його слова залишаються актуальними й сьогодні:

«Борітеся — поборете,

Вам Бог помагає!»

Пам’ятаємо, читаємо і шануємо великого сина України. 💙💛

Безпечний інтернет

У нашому класі було проведено пізнавальне заняття на тему «Безпечний інтернет», під час якого учні дізналися про основні правила безпечної поведінки в мережі, можливі небезпеки та способи їх уникнення.

Діти активно брали участь у бесіді, обговорювали реальні ситуації з онлайн-життя, переглядали навчальні матеріали та виконували інтерактивні завдання. 

Учні показали гарне розуміння теми, відповідали на запитання, наводили власні приклади та зробили висновок, що інтернет може бути корисним і цікавим лише тоді, коли користуватися ним відповідально та обережно.

Наприкінці заняття діти створили пам’ятку безпечного користувача інтернету й пообіцяли дотримуватися її у повсякденному житті.

Заняття було змістовним, цікавим і сприяло формуванню в учнів свідомого ставлення до власної безпеки в цифровому середовищі

   

Крути - Бій за Майбутнє!

Бій під Крутами — символ жертовності та незламності української молоді

29 січня 1918 року в історії України навіки закарбувалася подія, що стала символом мужності, патріотизму й самопожертви. У цей день неподалік залізничної станції Крути відбувся бій між невеликим загоном українських юнаків та значно переважаючими силами більшовицької армії під проводом Михайла Муравйова.

У складі українського війська були студенти Київського університету Святого Володимира, Українського народного університету, гімназисти та юнкери — загалом близько 300–400 молодих добровольців. Вони стали на захист молодої Української Народної Республіки, усвідомлюючи нерівність сил і смертельну небезпеку.

Бій тривав кілька годин. Завдяки героїчному опору українців наступ ворога було затримано, що дало змогу урядові УНР укласти Берестейський мирний договір — важливий крок до міжнародного визнання України. Хоча бій закінчився відступом українських сил, його стратегічне й моральне значення було надзвичайно великим.

Особливо трагічною сторінкою цієї події стала загибель студентів, які потрапили в полон і були розстріляні. Згодом їх із почестями перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві. Саме тоді народилися слова, що стали пророчими: «На Аскольдовій могилі поховали їх…»

Подвиг героїв Крут — це не просто епізод історії, а моральний орієнтир для наступних поколінь. Це приклад того, як любов до Батьківщини, національна гідність і готовність до самопожертви здатні змінювати хід історії. Юнаки, які стали до бою під Крутами, не мали значного бойового досвіду, але мали те, що важливіше за зброю, — віру в Україну.

Сьогодні, в умовах нових випробувань, пам’ять про Крути звучить особливо актуально. Вона нагадує, що свобода ніколи не дається легко, а незалежність потребує захисників. Герої Крут — це символ незламного духу української нації, її молодої, але сильної державницької волі.

Пам’ятаємо. Вшановуємо. Продовжуємо їхню справу.