пʼятниця, 22 травня 2026 р.

День вишиванки

 

День вишиванки — свято української єдності


Щороку у травні українці відзначають одне з найтепліших і найкрасивіших свят — День вишиванки. Це свято покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння українського національного одягу.


Вишиванка — не просто одяг. Для українців вона є символом любові до рідної землі, духовної сили, пам’яті поколінь і національної єдності. З давніх-давен люди вірили, що вишиті орнаменти оберігають людину від усього злого, приносять щастя та добро.


У День вишиванки люди одягають вишиті сорочки на роботу, до школи, університету чи просто на прогулянку. У цей день вулиці наповнюються яскравими барвами, усмішками та особливою атмосферою гордості за свою культуру.


Для українців вишиванка стала символом незламності, сили духу та любові до Батьківщини. Особливого значення це свято набуває сьогодні, коли наш народ мужньо боронить свою землю та незалежність.


День вишиванки об’єднує українців у різних куточках світу, нагадуючи: ми — єдиний народ із багатою історією, культурою та традиціями.

Перепоховання Тараса Шевченка

 

22 травня — день перепоховання Тараса Шевченка

22 травня українці згадують подію, яка стала символом національної пам’яті та любові до рідної землі, — перепоховання Тараса Григоровича Шевченка в Україні.

Помер Великий Кобзар 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі. Спочатку його поховали на Смоленському кладовищі. Проте друзі та шанувальники поета вирішили виконати його останню волю, висловлену у знаменитому «Заповіті», — поховати на рідній українській землі.

Навесні 1861 року домовину з тілом Шевченка перевезли через Москву, Київ до Канева. 22 травня поета перепоховали на Чернечій горі, яка сьогодні відома як Тарасова гора. Тисячі людей проводжали Кобзаря в останню путь, адже для українців він був не лише поетом, а й символом боротьби за свободу, правду та гідність народу.

Минуло багато років, але слово Шевченка й сьогодні залишається актуальним. Його твори надихають любити Україну, берегти рідну мову, пам’ятати свою історію та бути гідними громадянами своєї держави.

День перепоховання Тараса Шевченка — це не лише сторінка історії, а й нагадування про силу українського духу, незламність і віру в майбутнє України.